Последние поступления



 
Поиск

Искать
Язык
Формат


Lord KiRon
2018-05-21 00:36:51
Кол-во ответов 0
Немного мутновато, но в целом читабельно.
Lord KiRon
2018-05-20 18:42:40
Кол-во ответов 0
Несколько нудновато, но на безрыбье можно и прочесть. Мир "Друмира", до известных событий, но не чистый фанфик.
Lord KiRon
2018-05-12 19:21:32
Кол-во ответов 0
Ну в целом читабельно, хотя и ожидал большего. А вообще автору не мешало бы взять толковый словарь и посмотреть значение слова "анклав". Я конечно понимаю что подсмотренное у других авторов слово звучит "круто" и 99% таких же читателей не увидят отсутствие собственно анклава, но вот позориться незнанием автору не красиво.
Lord KiRon
2018-05-11 00:25:21
Кол-во ответов 0
Очередное Сталинодочительство еще не откинувшего конц совкового комуняки. Историческая работа проделана не малая, вот только не добавляет это книге достоверности, а вот рассказы про ИЛ-2 в июле 1941-го , да еще вооруженных ракетами, ну и прочее подобное... Автору не мешало бы поучить матчасть , если уж замахнулся на историческую достоверность.
очень даже достойная книга, по крайней мере, сюжет не избитый и написана хорошо
с удовольствием прочитала эту историю любви в чужом Мире магии и колдовства
Кондуктор
2018-04-30 08:41:23
Кол-во ответов 0
ЭТО ВРЕДНО
Двадцать километров до пещеры.
Не летит дракон, идёт пешком.
Потому что милиционеры
очень уж тяжёлая еда.
Двигался дракон на юго-запад,
без дороги, в полной темноте.
Шёл из пасти неприятный запах.
И стреляло что-то в животе.
Скан, обработка, формат Djv: nbl, скан стр.61,62, обработка: Kis, 2013
Lord KiRon
2018-04-18 03:13:54
Кол-во ответов 0
Первые 3 четверти книги - очень нудно, события ползут еле-еле и в никуда, дальахе становится неплохо, даже хорошо, но слишком мало.
Drakon
2018-04-16 23:12:05
Кол-во ответов 0
Натужный слог, словно прапорщик пишет рапорт командиру дивизии.
Порадовало:
"Вокуж в этот момент подошел к шкафчику, вытащил хрустальный графин и разлил воду в два стакана «олд фешн». Один он передал визитеру, а вот второй махом ополовинил и посмотрел ожидающе на начальника СБ, тот в свою очередь положил стакан на стол и продолжил доклад."
А вы сможете положить полный стакан на стол начальнику? То-то же :)
Ksenobait
2018-04-14 10:19:17
Кол-во ответов 0
Версия Книги полная
Lord KiRon
2018-04-11 00:29:00
Кол-во ответов 0
Наиболее слабая книга автора из тех что я читал до сих пор. Его "сила" в неожиданном интересном развитии ситуации, в необычной атмосфере, а загнав себя в рамки "классической" магической Академии коих в каждой второй СИ-шной книжке находится.. он потерял это, не пошло у него работать в этих рамках, повествование стало скучновато до такой степени что даже герои "окартонились" немного, слишком похоже штампы на автора повлияли. Нет, понятно что "книга" эта "проходная" в серии и было несколько довольно интересных поворотов общего сюжета, но в целом впечатление довольно удручающее.
Lord KiRon
2018-04-09 01:14:06
Кол-во ответов 0
Не плохо , но ... слишком .. обыдено, во многом слишком стандартно. Впрочем это одна из первых книг автора и уже здесь местами проявляются моменты которые мне очень понравились в более поздних книгах, но тут пока еще слабовато.
babaJga
2018-04-08 20:13:42
Кол-во ответов 0
Сборник раннесовецких пропагандистских сказок. Жуткий бред и читать конечно это не надо, но как факт позорной истории пусть лежит.
Пожалуй в библиотеке не хватает жанров Пропаганда и Политические и военные сказки.
Начало слабенькое и несколько невнятное, но чем дальше тем больше автор "расходится", где-то после середины уровень становится весьма сносным, а ближе к концу - очень даже ничего. Вообще интересный автор, как минимум тем что довольно оригинален.
Lord KiRon
2018-04-05 03:21:51
Кол-во ответов 0
Хм... давно не читал что-то настолько .. хм.. качественное, наверно будет наиболее правильное слово.
Хороший стиль, интересная история , герой не моральный урод и не картонный персонаж с роялями. К томуже развязка неожиданная до последнего момента, причем как матрешка...
Это первое что я прочел этого автора, надо будет посмотреть и более рание вещи, но несомненно не плохо.
Lord KiRon
2018-04-04 02:25:57
Кол-во ответов 0
Бредни подростка в пубератном возрасте , которого не учили что существуют такие понятия как логика и причинно следственные связи, не говоря уже про характеры персонажей. Это в лучшем случае, в худшем , автор - инфантильный взрослый страдающий растройствами развития личности. Плюс к этому еще и полная безграмотность, это не отсутствие вычитки, это просто русский язык на уровне выпускника-троечника чукотской сельской школы, которому забыли рассказать о том как правильно пишутся слова.
Впрочем если чем эта книга и выделяется, то это размером и колличеством роялей, вопеки всякой логике кстати. Тут наверно побит если не рекорд Гиннеса, то рекорд российского СИ точно.
Пардон за французский - херня, нудная тупая херня "на тему". Долго насиловал свой мозг пытаясь заставить "это" читать, но в результате кроме скуки и головной боли ничего не получил.
Этот Глюкавый автор... ну просто не умеет писать, совсем. И это неумение убивает даже те легки проблески задумок что он умудрился спереть у других авторов этого жанра. Есл и8за что ему и дать положительную оценку, так это за упертость в попытке подвести логику и историю подо все что только можно, правда походу он эту самую логику и теряет, а "на выходе" - скукота и нудятина.
Dmitry7
2018-04-03 20:52:03
Кол-во ответов 2
скан и обработка - мои
Vit-Alik
2018-01-23 19:31:24
Кол-во ответов 0
Секрет дому на пагорбі
Цікава розповідь. Повчальна та яка розкриває усі забобони і містику. Браво! Автор талантливо розкриває усі суперечки та недомовки. Таким чином затикаючи рот усяким містикам та забобонним довірливим людям. Що не вникаючи у суть. Починають істерику та розмазуючи соплі, скиглити. Про те, який дурний та беззмістовний текст.

У чому ж секрет? В будинку, який має деякі вади у проектуванні та свою історію. Збираються люди, які мають і свої темні закутки в минулому. І усе це і дає такий моторошний ефект. А ще саме те, що будинок споруджений з особливою архітектурою. Кривизна, нерівномірне планування і спотворює уяву. Яка намагаючись "вирівняти" усе це. І тоді мозок дає крен. Вирівнюючи усе до звичної норми яку ми звикли бачити повсякчас. Постійне перепрограмування та переналаштування на новий вид та сприйняття побаченого.

— Мы слепо доверяем чувству равновесия и разуму, и я вижу, как мозг может вопреки очевидности отчаянно бороться за сохранение привычной картины.

Окрім того і розповіді про містику викликають страх. Який базується на власних переживаннях та таємниць в минулому. Тому і кожен бачить те, що бажає побачити. Адже містика відбувається саме з тими, хто і був першим та вислухав історії і зрозумів суть дому. Іншим же це не загрожувало нічим. Вони не бачили та не відчували такого.
А всякі там сеанси, це просто дивакуваті прагнення влізти у паранормальність та привернути до себе увагу. Там теж є багато помилок. Неправильні тлумачення та навіть вони змогли обізнатися у іменах гостей. І недоречні згадки про якісь там поховання та вбивства. Які можна було дізнатися з інших джерел.
Також і смерть, через безвихідь. Коли тебе виганяють, і тобі немає де жити. Не дають тобі притулку та ігнорують твої переживання. По суті це самогубство в депресії. Знову ж даремна тривога і прив"язка до дому.

Усе це і створює легенди та історію таким місцям. Це теж чітко показано. Адже ті, хто покидав дім. Не змогли відповісти на запитання, що саме їх тривожить. Та як же тут пояснити? Власними страхами та домислами? Те що неправильне проектування помутило розум? Криво встановлені двері самі закриваються? Протяги створюють шум? Тіні які дерева та кущі відкидають подібні на силуети? Звірі зненацька вистрибуючи перетворюються на дух мертвих?

Разум — сознательный, думающий — неуязвим.

Точно! Це ж не так, повинно бути щось страшне. Окрім реального, яке ми не хочемо пояснити. Ми постійно перекидаємо на потойбічний світ. На те, що інші світи керують нами. Це ж так просто.

— Интересно, существует ли еще остальной мир?


Дом без доброты, место, где нельзя жить, любить и надеяться
Vit-Alik
2018-01-23 18:35:55
Кол-во ответов 0
Что же такое любовь, если она на такое способна! Верно говорят, настоящую любовь, даже смерть не разлучит. Они будут всегда вместе.
Короткий рассказ, но сколько в нем душевности!
Vit-Alik
2018-01-23 18:35:16
Кол-во ответов 0
Хороша душевна історія про дружбу людей і тварин. Навіть і хижак стане ручним, завдяки любові і дружбі. Адже ще спочатку, при створенні світу так і було. Поосьо люди втратили довіру і свій загальний корінь, сенс життя. П даремно... Тварини ще памятають своє походження і привязаність до людей, які їх нехтують.
Месть Веса.
Как то пресно. Интереса нет. В фильме более динамично и интереснее. Но сама идея хороша.
Ведь это же Вес Крейвен мстит своему обидчику. Который в детстве издевался над ним. Вот и вам имя и адрес обидчика. Хорошая месть получилась.
А так, простое подростковое кино ужасов. Ничего особенного и ужасного. В истории наблюдались похожие случаи. Но правда или вымысел? Судите сами. Но не во сне!
Vit-Alik
2018-01-23 18:20:02
Кол-во ответов 0
Спочатку здавалося би, що це якась хвора маячня в наркотичному сп'янінні. Якісь тіні та марева виступають перед людиною. Так воно і є. Пізніше, автор розповідає усю правду. Історію написання цієї картини. Яка видає істинного генія письменника. Котрий зміг перенести не лишень образ, але і життя на полотно. З реального світу в неживий. І вдихнути в життя цей мертвий образ. Забравши натомість душу живої людини. Навіки зберіг його в картині. Ось таким чином і проявляються інколи картини з духом життя. У яких живе намальоване та сам художник володарює своїм шедевром.
Історія нагадала про іншу картину - містера Доріана Грея. Яка теж уособлює в собі перенесення і збереження душ. Ніби зупинивши плин часу і закривши його в полотні. Зберігаючи свій початковий стан, та руйнуючи майбутнє. Залежність від свого образу і духу.
Цікаво, знищивши картину, поступово стираючи перенесений дух, можливо знову відновити те що мертве. У полоні картини випустити на волю. Оживити намальоване, але уже наяву? Цікава ідея, яка дасть змогу закупорювання і перенесення себе самого у майбутнє, зберігаючи свій перший вигляд. Така собі машина часу?
Vit-Alik
2018-01-23 18:19:09
Кол-во ответов 0
Яка дивна іронія долі! Фатальний збіг чи доказ того, що не слід бажати невідомого? Жарти з життям та смертю просто так не проходять.
Читаючи розповідь починаємо розуміти чим ми живемо. Дитячі пустощі інколи по незнанню справи можуть дійсно рятувати. Давати розраду перед наближенням кінця. Змагання зі смертю. І тоді уже з посмішкою сама Доля розставляє свої варіанти. Вирішуючи це питання. Звісно же, ніщо не втрачається і ніщо не виникає безпідставно і безслідно. Просто одне змінює інше. І рівновага залишається як і була.
Таким чином вдалося врятувати (чи вдалося?) життя подруги. Але якою ціною! Та це варто уваги.
Vit-Alik
2018-01-23 18:17:13
Кол-во ответов 0
Ось, ну, причім тут панчохи? Гроші, оце і усі справи. Є гроші, можна приодягтися та і поїсти, не звадить і повеселиться. Відпочити від усієї суєти та іншого що накопичилося в душі. Ось так то. Ех...
Але, якщо жінка вперше змогла їх отримати, тоді може і щост там прорвало. Точніше, вона відчула себе Людиною, точніше Жінкою!
Адже потрібно якось так розважитися у житті. І гроші то, мабуть, були дані самою долею на саме такий випадок.


Вот, причем здесь чулки? Деньги, от и все дела. Есть деньги, можно прибарахлится и покушать, повеселится. Отдохнуть от суеты и прочего что накопилось. Вот так то. Ех...
Но если женщина впервые смогла их получить, тогда может и что то прорвало. Точнее почуствовала себя человеком, точнее Женщиной!
Ведь нужно как то развлечся в жизни. И деньги то видимо и были данные провидением на такой именно случай.
Vit-Alik
2018-01-23 18:15:12
Кол-во ответов 0
А усе таки цікаво. Що ж саме за енергія вселююється в такі речі? Пережиток минулого, сильні емоції, такі як відчай, страх та смерть. Як же воно може настільки врізатися в неживі предмети та зберігатися там кілька років чи десятиліть? Не втрачаючи своїх лиховісних властивостей?
Тільки ж чому ті "духи" прагнуть затягнути усе та усіх до себе? У свій потойбічний світ? Чому не зробити попередження новим власникам тієї речі, якою вони волдіють? Не дати новим власникам пізнати тієї самої долі? Уберегти від неминучого. Або ж самим мертвим духам знищити те, що їх і погубило чи сприяло до винекнення цього феномену?
Vit-Alik
2018-01-23 18:14:34
Кол-во ответов 0
І що ж за цим стоїть? Творіння безжалісного маніяка, що ховається під прикриттям рекламного слогана. Чи щось не з світу цього? У чому ж розгадкацієї популярності. Хто же заподіяв це масове вбивство?
Та врешті-решт і сам власник потрапив у свою же пастку. Загинувши тією же таємничою смертю. Так і не давши розгадки в цім таємничих вбивствах.
Vit-Alik
2018-01-23 18:13:56
Кол-во ответов 0
Така собі дитяча казочка. Нічого особливого. Прочитати заради розваги.
Старі легенди і перекази переносяться у наш час, і тут розвиваються. Давні не довершені справи та образи. Спадкоємці, через століття мають здатність перемогти зло, про яке вони ніколи не задумувалися. Але усе таки змогли щось. Перемогли, покохали та залишилися живі.
Казка та й годі!
Vit-Alik
2018-01-23 18:13:18
Кол-во ответов 0
Відмінний детектив. З усіма правилими та подіями. З часів Нокса та Картера Діксона. Усі основоположення детективного клубу є.
Жертви, сищик і вбивця. Усе послідовно та чітко розкладено. Маємо змогу самі вирахувати убивцю та знайти причину таких наслідків. Колишнє переплітається з сучасним. Витоки, що приховуються у минулому. Заради останньої жертви і усе починалося.
Нічого нового. Лише хороший сюжет і розклад подій та дійових осіб. У новому плані та світлі.
Цікаво, що справу розкриває архітектор. Яка і дізнається не лише хто вбивця, а й таємниці свого минулого. Причини, які і побудували увесь ланцюжок подій. І на чому будувалася уся брехня її родини та друзів.
Vit-Alik
2018-01-23 18:12:49
Кол-во ответов 0
Ще з дитинства захоплювався такими історіями. Навіть і самі читаючи грали в цих червоношкірих. Але мало, після інших книг перемикалися на інші ігри події.
Та проте, залишається у мам'яті з дитинства ці милі розповіді. Адже ми самі були такими нестерпними дітьми. Хоча нас ніхто не викрадав. І правильно, самі би замучилися. Тобто викрадачі, як і у цій книзі писалося.
Думаю, багато хто з нас памятає дворові ігри та шкоди, в яких ми брали участь.
Тепер прочитавши розповідь, ми маємо змогу радіти, що виправилися та, головне, диві. І навчимо і своїх дітей цього. Або ж застережемо відд необачних вчинків. Хоча часи уже не ті, та усе рівно, діти є діти.
Vit-Alik
2018-01-23 18:12:07
Кол-во ответов 0
Головне, добитися успіху. Завдяки самому собі. Не просячи допомоги в інших. А краще взагалі не втручатися туди, де уже все сплановано іншими.
Саме так і розбиваються мрії та бажання. Не душею, а чітко вирахованим планом. Навіщо же втручатися було матері? Яку неймовірну вигоду отримала? Статок? І при цьому на смерті та диявольські допомозі?
Ні, не варто цього. Даремно. Розплата була вчасною.
Vit-Alik
2018-01-23 18:11:36
Кол-во ответов 0
Жадность фраера спалила.
Ну и идиотськое предложение слелал тот. И получил свое. Копытца.
Разве так уже торговатся? Или оставить такой редкостный товар на обманутых и не очень то сообразительных владельцев?
Хотя они все верно сделали. Что покупается то и пиодается. На другое и не присматривайся. Или уже бери все вместе. Потом разберемся.
Вот так и бывает. Смешной поучительный рассказ для барыг, которые жадничая не задумываясь о других и последствиях.
Vit-Alik
2018-01-23 18:11:06
Кол-во ответов 0
А все таки не дано іншим знати долю людини. Лише якісь маленькі шматочки. І з за яких і починається ворожіння і накручування. Саме легковірні і можуть вчинити лихо. Це як би зомбування. Бояться і вчинять те чого остерігаються самі.
Можливо це і є застереження. Тобто будьте уважні, але де саме і як та коли це відбудеться, ми не скажемо. Будьте завжди пильні та обережні.
Vit-Alik
2018-01-23 18:10:35
Кол-во ответов 0
Варто зрозуміти, усе живе. Завжди. Смерть, це лише невеликий стан, в який переходить людина, скінчивши свою місію. Вона нікуди не дінеться. Головне, пам'ятати про це. Душа вічна. Вона завжди буде жити. Якщо не тілесно, то в пам'яті, спогадах. І чекаючи на слушний час, буде разом з нами. Оберігати нас. Ми повинні добре відноситися та вірити к Творця. Саме тому і відбуваються ці події, випробовування на віру та любов.
Хто достойний, тому і відкриється усе. Навіть потаємне і поза межами життя та свідомості. Передаючись в покоління іншим достойним людям.
Як ми відносимося, так і вони до нас. Відкриваючи завісу, маємо знати, що це відображення нас самих і наших почуттів та дій. Будьте такими, якими хочете мати і до себе відношення.
Vit-Alik
2018-01-23 18:09:56
Кол-во ответов 0
Маленький рассказ, который показывает призраков в дружелюбной форме. Где и можно и деткам прочитать на ночь. Невинная и порой романтическая страшилка. Хотя если присмотреться, можно уловить и намек на взрослую версию.
Хотя, пусть так и будет. Каждому по своем вкусе и взгляде.
Vit-Alik
2018-01-23 18:09:17
Кол-во ответов 0
Маленький рассказ, который показывает призраков в дружелюбной форме. Где и можно и деткам прочитать на ночь. Невинная и порой романтическая страшилка. Хотя если присмотреться, можно уловить и намек на взрослую версию.
Хотя, пусть так и будет. Каждому по своем вкусе и взгляде.
Vit-Alik
2018-01-23 18:07:59
Кол-во ответов 0
Непогане продовження. У чомусь і цікаво, місцями і досягнуто того тексту С.Ларсона. Але уже не те. Чи то історія уже вичерпала свої можливості, чи то уже немає сюжету та теми, тієї інтриги та сюжету. Або ж просто автор не зміг підняти той рівень, який був в оригіналі.
І знову ж та сама тема, продовження темних закутків Лісбет. Чомусь не згадується деталі Мікаеля та інших. Невже у них немає таємниць? Також у минулих частинах було ніби більше руху, більше задіяно людей. Усе більш таємнично.

Переклад дивний, неначе перекладач не знає інших слів, окрім слова "хакер". Усе у нього - хакнули і хакери. Смішно. Чому ж не написати - зламали, отримали доступ, знайшли місця де можна проникнути, проникнули в мережу, зірвали захисний шар, отримали паролі, відстежили усі лазівки, так і далі.
А как тут скачать книгу?
Dusja
2018-01-06 23:22:27
Кол-во ответов 0
Dusja
2018-01-06 23:20:08
Михаил Тарковский. Полёт совы.
Повести: "Полёт совы" и "Фарт".
На мой взгляд, новая книга Михаила Тарковского сложна по жанру.
Я бы назвала содержащиеся в ней произведения художественно-публицистической прозой.
Читаешь многостраничные рассуждения о "русском мире", православии и его мессианстве,
особенностях русской литературы -- и ...устаёшь, ожидая развития сюжета.
Автор настойчиво повторяет: "русская литература -- младшая сестра молитвы"(?)...
Особенность обеих повестей -- язык литературных героев, явно перенасыщенный местным диалектом,
постоянной передачей речи ЛГ простонародными выражениями, позаковырестей -- "по-сибирски" и старосибирски.
(В таком случае стоило бы вынести словарик местного диалекта в приложение).
Возможно, "для убедительности" автор широко использует разбивку слов на слоги и отдельные буквы, дабы "оживить" язык ЛГ.
Специфический язык затруднил понимание смысла текста.
Озадачена: неужели сегодня действительно тАк говорят в Красноярском крае, на Горном Алтае?
И тАк хотели бы россияне обустроить мир, в котором живут?
П.С.
М. А. Тарковский (р. 1958) -- внук поэта Арсения Тарковского.
Dusja
2018-01-06 23:20:08
Кол-во ответов 0
Михаил Тарковский. Полёт совы.
Повести: "Полёт совы" и "Фарт".
На мой взгляд, новая книга Михаила Тарковского сложна по жанру.
Я бы назвала содержащиеся в ней произведения художественно-публицистической прозой.
Читаешь многостраничные рассуждения о "русском мире", православии и его мессианстве,
особенностях русской литературы -- и ...устаёшь, ожидая развития сюжета.
Автор настойчиво повторяет: "русская литература -- младшая сестра молитвы"(?)...
Особенность обеих повестей -- язык литературных героев, явно перенасыщенный местным диалектом,
постоянной передачей речи ЛГ простонародными выражениями, позаковырестей -- "по-сибирски" и старосибирски.
(В таком случае стоило бы вынести словарик местного диалекта в приложение).
Возможно, "для убедительности" автор широко использует разбивку слов на слоги и отдельные буквы, дабы "оживить" язык ЛГ.
Специфический язык затруднил понимание смысла текста.
Озадачена: неужели сегодня действительно тАк говорят в Красноярском крае, на Горном Алтае?
И тАк хотели бы россияне обустроить мир, в котором живут?
П.С.
М. А. Тарковский (р. 1958) -- внук поэта Арсения Тарковского.
Дошло до состояния "не читабельно" , бросил.
Lord KiRon
2018-01-06 01:35:31
Кол-во ответов 0
Все , авторе выдохся, явно не знает о чем писать дальше , потянуло слегка бредом.
Продолжение 1- части во всех смыслах, немного в сторону "полного набора" потянуло , но так тот же уровень.
Lord KiRon
2018-01-06 01:32:37
Кол-во ответов 0
Ну... история в целом интересная , логическо-исторических ляпов много, но в целом интересно.
nikitz23
2017-12-31 18:51:43
Кол-во ответов 0
Джак Ричър 22
der
2017-12-18 22:55:00
Кол-во ответов 0
Неплохая книга, но автор, на мой взгляд, слегка затянул. Много лишнего текста, что сделало книгу несколько нудноватой и местами скучной. А ещё созданный автором мир вышел слишком уж чуждым и непривлекательным. И лишь неплохая интрига заставила меня дочитать книгу до конца и, возможно, взяться за продолжение.
Daini
2017-12-10 19:15:16
Кол-во ответов 0
На самом деле история интересная, становится понятно, откуда Хорус получил свою силу, да такую, что почти убил Бога-Императора. Получается, что он был даже сильнее своего так называемого отца. Ведь император свою силу и знания попросту украл у демонов варпа, а Хорус с ними воевал, и силу свою завоевал. Очень познавательно. Но, товарищи, до чего же ужасный перевод: косноязычный какой-то, почти гугл-транслейт.
Diza
2017-12-07 14:05:33
Кол-во ответов 0
Замечательная книга, оригинальный стиль автора, тонкие нюансы переживаний главной героини,приправленные незабываемой ноткой аромагиии, создают непередаваемое очарование от книги
VAntalov
2017-12-05 01:55:48
Кол-во ответов 0
Жанр: ПОЭЗИЯ, а не БАСНИ.
Год: 2016
Серия: Испанская поэзия XIX века.javascript:
Daini
2017-11-30 11:28:11
Кол-во ответов 0
Это настоящая жесть, товарищи. Книга о преодолении себя, о предательстве, о мужестве. Персонажей многих книг Вахи отличает какое-то непостижимое безразличие то ли к собственной жизни, то ли к смерти, я уже не говорю о жизни других. Но здесь это безразличие приобретает невероятный размах. Гнусная, мерзкая, зловонная планета превратилась на десятилетия в подобие громадного крематория, в топку которого Империум кидает миллионы жизней без какой-то определенной цели. Победа никому не нужна, ну кроме, может быть, солдат, да и то только в самом начале их пребывания на Федре. Смысл всего этого громадного предательства людей Империума так и не раскрыт полностью, возможно все станет ясно в последующих книгах. Но, с другой стороны, главные персонажи либо погибли, либо ушли в варп без защиты, что там можно еще придумать, я не знаю.

 
Впечатления

Немного мутновато, но в целом читабельно.
Несколько нудновато, но на безрыбье можно и прочесть. Мир "Друмира", до известных событий, но не чистый фанфик.
Lord KiRon
2018-05-12 19:21:32
Кол-во ответов 0
Ну в целом читабельно, хотя и ожидал большего. А вообще автору не мешало бы взять толковый словарь и...
Очередное Сталинодочительство еще не откинувшего конц совкового комуняки. Историческая работа проделана не...
очень даже достойная книга, по крайней мере, сюжет не избитый и написана хорошо
с удовольствием прочитала...